Opel Vectra— сердньорозмірні чотирьох-п'ятидверні п'ятимістні легкові седани, ліфтбеки і універсали німецької компанії Opel (дочірньої корпорації General Motors), що вироблялися з 1988 по 2008 роки. Модифікація універсал має традиційну для фірми Опель ринкову назву Vectra Caravan. Паралельно в 2003–2008 роках на платформі Vectra випускалась п'ятидверна модель із скороченим кузовом типу хетчбек під назвою Opel Signum.
В Британії автомобіль Vectra мав ринкове ім'я Vauxhall Cavalier, пізніше Vauxhall Vectra. В Латинській Америці модель зветься Chevrolet Vectra і в Австралії Holden Vectra. За межами Європи після 2008 року модель продовжує вироблятися .
Перше покоління Opel Vectra було випущено з метою замінити застарілу Opel Ascona. Новинка дуже швидко стала популярною серед автомобілістів і стала самою продаваною моделлю у Opel. Новинка одержала індекс A і випускалася з 1988 по 1995 роки. У 1989 році автомобіль зайняв друге місце в конкурсі Європейський автомобіль року.
Висока популярність прийшла до цього автомобіля завдяки дуже хорошому рівню ергономіки і відносно невисокій вартості. Opel Vectra A могла підійти будь-якому автомобілісту, тому що існувала дуже велика кількість різних комплектацій і двигунів. Невеликими кількостями також випускалася модифікація цього автомобіля з повним приводом. Автомобіль випускався в трьох кузовах — седан, хетчбек і універсал.
Кількість різних двигунів вражала. Встановлювали як мінімум 5 бензинових агрегатів об'ємом: 1,6 літра і потужністю 75 сил; 1,8-літровий 88-сильний; 2,0-літровий потужністю 115 кінських сил і ще один потужніших — 150-сильний; і флагманський 6-циліндровий 2,5-літровий. А також дизельний двигун об'ємом 1,7 літра. Всі двигуни поставляються з механічною 5-ступінчастою коробкою і з 4-ступінчастим автоматом.
У 1992 році модель піддалася рестайлінгу, внаслідок якого бампери і дзеркала стали забарвленими в колір кузова, а також змінилася решітка радіатора. Існувало безліч різних модифікацій. Всього ж було випущено близько двох мільйонів примірників Opel Vectra A. Випуск тривав до 1995 року.
Конструкція[ред. • ред. код]
Більшість автомобілів були передньопривідними; існувала також повнопривідна версія, що не отримала розповсюдження через недостатню надійність трансмісії.
Двигуни[ред. • ред. код]
Автомобілі комплектувалися бензиновими двигунами об'ємом 1,4, 1,6, 1,8, 2,0, 2,5 л., а також дизельними двигунами об'ємом 1,7 л. Бензинові двигуни всіх обсягів випускалися з одним розподільним валом верхнього розташування (SOHC), а двигуни об'ємом 2,0 л — також з двома валами (DOHC).
Інжекторні бензинові двигуни могли використовувати бензин з октановим числом 92 або 95, що забезпечувалося зміною налаштування електронного блоку управління за допомогою перемички.